Ішемічна хвороба серця – симптоми і лікування захворювання

Однією з провідних проблем сучасної медицини є серцево-судинні захворювання, які пов’язані з порушеннями кровотоку.

Ішемічна хвороба серця – що це таке?

Ішемічна хвороба серця (ІХС) щорічно забирає тисячі життів і стабільно займає перше місце в світі в списку причин смертності людей. Вона підкрадається непомітно і атакує раптово. Хто перебуває в зоні ризику? Яка етіологія захворювання? Що таке ішемічна хвороба серця? Це недолік кровообігу в певних ділянках міокарда (серцевого м’яза). Суть процесу – через ураження коронарних судин (звуження або закупорки) серце недоотримує (або не отримує зовсім) потрібну кількість артеріальної крові, а значить, кисню. Залежно від розвитку подій ішемічна хвороба серця має дві форми:

  • гостра – інфаркт міокарда;
  • хронічна – стабільна стенокардія.

Причини ішемічної хвороби серця

ІХС – захворювання комплексне, що має безліч причин – від генетичної схильності (гіперліпідемії) до способу життя. Кардіологічна практика виділяє 5 основних факторів ризику:

  • куріння;
  • спадковість;
  • гіпертонічна хвороба;
  • діабет;
  • порушення жирового обміну (в першу чергу холестерол і тригліцериди).

Є висока ймовірність виникнення ішемічної хвороби серця у чоловіків старше 50 років (приблизно в 2 рази більше, ніж у жінок аналогічного віку). У пенсіонерів (старше 60 років) встановлюється паритет в цьому питанні. Може розвинутися ішемічна хвороба серця, причини якої полягають в нездоровому життєвому укладі людини. Це поняття включає в себе зайву вагу, відсутність рухової активності, неправильне харчування, велика кількість стресів і т. Д.

Симптоми ішемічної хвороби серця

У переважній більшості випадків хронічної ішемічної хвороби серця основним симптомом захворювання є відсутність симптомів. Коронарний атеросклероз, звужує однойменні судини до 70%, може розвиватися поступово багато років. Звернути увагу слід на появу початкових симптомів:

  • невелика задишка – виникає не тільки при підйомі по сходах або швидкій ходьбі, але і в разі спокійних рухів;
  • будь-які порушення серцевого ритму (аритмія) і артеріального тиску (гіпертонія);
  • стабільна стенокардія напруги – минущі больові напади в області грудної клітини, особливо чутливі при додаткових фізичних або емоційних навантаженнях.

Якщо лікарські препарати не знімають напад стенокардії, то такий симптом може означати гостру артеріальну недостатність (інфаркт міокарда), що вимагає негайної госпіталізації.

Лікування ішемічної хвороби серця

При існуванні підозр на ішемічну хворобу серця діагностика цього захворювання може проводитися інвазивними і неінвазивними методами. Як і раніше “золотим стандартом” при встановленні діагнозу ІХС вважається ангіографія. Це інвазивна методика катетеризації серця, яка дає абсолютно точне уявлення про стан коронарних судин. До основних переваг такого дослідження відноситься можливість проведення невідкладних лікувальних заходів (балон розширення з установкою стента), якщо необхідність в них виявляється в процесі діагностичної процедури.

Для неінвазивної оцінки використовуються різні тести (наприклад, ЕКГ під навантаженням, добове холтерівське моніторування).

Залежно від отриманих результатів діагностичних досліджень ішемічної хвороби серця лікування може складатися з декількох напрямків:

  • медикаментозна терапія – антитромботичні препарати, статини, бета-блокатори;
  • стентування – введення і установка за допомогою катетера стента ( “пружинки – розпірки”), що розширює стінки судини на пошкодженій ділянці при значних стенозах;
  • аортокоронарне шунтування – створення резервного шляху (як правило з вени пацієнта) для кровотоку, який мине уражену ділянку артерії.

Профілактика ішемічної хвороби серця

Загальновідомо висловлювання про те, що будь-яку хворобу легше попередити, ніж вилікувати. У випадку з ішемічною хворобою серця профілактика для здорових людей полягає в усуненні факторів ризику її виникнення. Крім того, профілактичні заходи показані для пацієнтів, які вже мають це захворювання. Неухильне дотримання рекомендацій лікаря попередить прогресування ішемічної хвороби і зведе до мінімуму розвиток ускладнень.