Як розпізнати отит в малюка і як йому запобігти?

Навіть батьки-новачки можуть без проблем виявити подразнення на шкірі малюка під підгузком або вчасно помітити нежить. Але вушна інфекція може й не проявлятися певними симптомами. Тим часом три чверті усіх діток хоча б раз матимуть проблеми з вушками ще до трьох років.

Чому вушні інфекції такі поширені у дітей?

Давайте «зазирнемо» у середнє вухо, щоб зрозуміти, чому маленькі вушка так часто страждають через хвороботворні мікроорганізми. Канал, який називається євстахієва (слухова) труба, з’єднує носоглотку та порожнину середнього вуха і виконує чимало дуже важливих функцій: допомагає зрівняти тиск, забезпечує вентиляцію і захист. Але саме у носоглотці більшість бактерій знаходять поживну вологу середу для розмноження. Оскільки у дитини євстахієва труба є короткою, широкою та розміщеною горизонтально, слизовим виділенням з горла і носу, а також і будь-яким мікроорганізмам у них, — простіше потрапити через неї у порожнину середнього вуха. Імунна система дитини ще не сформована остаточно, тому й вразлива — на боротьбу з багатьма незнайомими бактеріями їй потрібно більше часу. Саме так часто розвиваються отити у багатьох маленьких дітей.

Чому важливо правильно лікувати дитячі вушка?

Слух вашої дитини залежить від правильної вібрації барабанної перетинки та стану інших складових частин середнього вуха. Повторні інфекції можуть пошкодити барабанну перетинку, тоді як накопичення рідини у порожнинах середнього вуха негативно позначається (ніби приглушує) вібрацію барабанної перетинки — зрештою і те, й інше перешкоджає нормальному слуху малюка. Ось чому важливо серйозно поставитися до лікування отиту, особливо у той період, коли ваша дитина навчається говорити. Часткова втрата слуху може призвести до затримки розвитку мовлення або навіть порушень вимови, що пізніше позначиться на мовленевих звичках та успішності дитини при навчанні.

Як виявити отит у малюка?

Навряд ваш малюк скаже: «У моєму вушку щось неприємне коїться і мені від того боляче. Будь ласка, відведіть мене до лікаря!» Але рання діагностика отиту і своєчасне лікування матимуть кращі результати і дозволять запобігти ускладненням отиту.

Температура. Це далеко не обов’язковий симптом отиту. Температура в маляти підвищується на фоні респіраторної інфекції. Але коли вже температура в малюка вища за 37,5°С — неодмінно проконсультуйтеся зі своїм педіатром. Про необхідність звернення саме до дитячого отоларинголога скажуть додаткові наступні симптоми або пряме направлення вашого лікаря.

Нежить. Найпоширеніша причина розвитку отиту — це застуда, що супроводжується нежитем. Той самий слиз, що виділяється в дитини з носа, може потрапляти і до євстахієвої труби. Як правило, нежить у малят починається з інтенсивного вироблення слизовою носа прозорого рідкого секрету, але за кілька днів він набуває жовто-зеленого кольору і стає більш густим. Саме на цьому етапі важливо ретельно промивати ніс малюка й видаляти слиз (якщо дитина не може робити це самостійно, варто застосовувати назальні аспіратори), аби не допустити потрапляння секрету у порожнину середнього вуха.

Поганий сон. Якщо дитина частіше прокидається вночі, плаче, капризує чи якимсь іншим чином виказує, що їй боляче, особливо під час захворювання на ГРВІ, це також тривожний сигнал.

Незвична поведінка і погане самопочуття. Батьки також можуть звернути увагу на інші прояви отиту, що даватимуться взнаки зміною звичної поведінки дитини та погіршенням її самопочуття в цілому:

  • біль у вусі змушуватиме малюка весь час торкатися голівки й самого вушка;
  • слух дитини може погіршитися;
  • дитина погано засинатиме і матиме неспокійний сон;
  • можливі розлади травлення: від погіршення апетиту, відмови від їжи, до блювання й діареї.

Утім, як правило, запідозрити вушну інфекцію можна за різким плачем дитини, викликаним сильним болем, особливо коли ви торкаєтеся її вух.

Чи потрібно звернутися до лікаря за підозри на отит?

Зазвичай так. Призначити правильне лікування за наявності отиту, без попереднього огляду дуже складно. Лікар має визначити стан барабанної перетинки, перевірити ніс і горло, аби дібрати правильну відповідну комплексну терапію. До того ж, лікар зможе порадити вам, як запобігти розвитку запального процесу у вусі надалі і які знеболювальні можна застосовувати, коли в маляти починає боліти вухо (а це часто стається посеред ночі!).

За легкої чи помірної вушної інфекції можна досягти повного одужання, застосовуючи місцеві протизапальні засоби. У такому разі потрібно уважно спостерігати за станом малюка, аби вчасно помітити погіршення ситуації, і суворо дотримуватися рекомендацій отоларинголога. Якщо ситуація не поліпшується впродовж двох-трьох днів, або за гострого перебігу отиту при першому зверненні лікар може призначити антибіотикотерапію.

Лікувати дитину антибіотиками самостійно, без призначення лікаря, заборонено! Антибіотики призначаються тільки, коли інші способи лікування можуть бути неефективними. При цьому лікар враховує вік і вагу дитини, аби правильно розрахувати дозування і тривалість курсу лікування.

Якщо дитина смикає вухо — вона хвора?

Звичка дитини торкатися своїх вух не обов’язково свідчить про отит. Дитині може просто бути цікавим дослідити свої вуха, або їй подобається тягти за них, або в неї прорізаються зубки, що подразнює нервові закінчення і змушує дитину повсякчас смикати себе за вушка. Але якщо підвищений інтерес малюка до своїх вух поєднується із плачем, дратівливістю, температурою, нежитем, кон’юнктивітом, застудою загалом — вам варто поставитись до цього сигналу серйозно. Дуже часто уважним матусям інтуїція допомагає вчасно помітити й розпізнати вушну інфекцію в малюка — особливо, коли вони вже знають, що це і як це може проявлятися.

Як запобігти отиту у малюків?

Грудне вигодовування протягом першого року життя. Материнське молоко забезпечує природний імунітет дитини та містить антитіла, що здатні знизити ризик розвитку різних інфекцій, зокрема й вушних. Якщо ви годуєте малюка з пляшечки, тримайте його у вертикальному положенні (принаймні з нахилом у 30 градусів) і тримайте у вертикальному положенні впродовж кількох хвилин після годування. Молоко може потрапити у середнє вухо, якщо малюк смоктатиме лежачи.

Жодних алергенів. Подразнення слизової носа через вплив алергенів веде до надмірного вироблення слизу й набряку слизових оболонок, що своєю чергою викликає блокування рідини у порожнинах середнього вуха. Тож позбавтеся від будь-яких алергенів. Навіть якщо ваша дитина не має алергії до певних збудників, у кімнаті, де вона спить,не місце домашнім улюбленцям, пилу й нагромадженню м’яких іграшок у ліжечку. І абсолютно заборонено палити у присутності дитини!

Відмовтеся від пустушок. Дослідження виявили зв’язок між частотою використання пустушки та отитами. Намагайтеся відмовитися від пустушки, коли дитина засинає і спить, особливо якщо малюк уже старший за шість місяців.

Підвищуйте імунітет. Забезпечте дитині раціональне й збалансоване харчування, достатнє перебування на свіжому повітрі та виробляйте здорові звички задля зміцнення імунітету.

Зробіть щеплення для профілактику грипу. Дослідження показують, що вакцинація дитини з метою профілактики грипу знижує ризик ГРВІ, а разом із цим і отиту.

Наберіться терпіння. Добра новина: з дорослішанням вашого малюка, його євстахієви труби ставатимуть довшими і вужчими, а отже рідині буде дедалі важче потрапити до порожнини середнього вуха. Тим часом і імунна система дитини ставатиме більш міцною, мінімізуючи ризики інфекції.