Міома матки: причини, симптоми, лікування і профілактика

Чимало жінок можуть мати міому матки у певний момент свого життя. І навіть ніколи про це не дізнатися. Причина у тому, що це захворювання часто не викликає болю, зовнішніх проявів чи інших симптомів. Тож діагноз «міома матки» можна почути абсолютно неочікувано на черговому огляді гінеколога чи після ультразвукового дослідження органів малого тазу. Наскільки небезпечна ця хвороба і як її лікувати?

Що таке міома?

Міома (або, як її ще можуть називати лікарі, — фіброма, фіброміома, лейоміома) — це доброякісне розростання м’язової тканини матки. Одразу дамо відповідь на найчастіше запитання і найбільш тривожне для пацієнток: такі новоутворення (доброякісні пухлини, вузли) самі собою вкрай рідко перетворюються на онкологічні та їх виявлення ще не означає, що ви більш схильні до розвитку раку матки (за відсутності супутньої патології).

Міома являє собою округлий вузол у товщі стінки матки. Ці вузли можуть сильно варіюватися за розміром, формою, розташуванням і способом кріплення до стінок матки. Залежно від цього у подальшому визначається потреба і спосіб лікування. Часто міоми (особливо виявлені на ранніх стадіях) настільки маленькі, що лікар навіть не може побачити їх неозброєним оком, тож діагностувати вузли можуть тільки апаратні методи дослідження, передусім ультразвук. Разом із цим, доброякісні пухлини матки можуть розростися до значних розмірів, через що викликати чимало виражених симптомів, впливати на форму і функції матки та навіть унеможливлювати вагітність.

Міоми, як правило, виявляють у жінок дітородного віку — у віці від 30 до 40 років, але вони можуть з’явитися у жінки будь-якого віку. Останнім часом вузли у товщі стінок матки дедалі частіше виявляють у жінок молодшого віку, навіть тих, котрі ще не народжували. Та й узагалі випадків діагностування доброякісних новоутворень матки побільшало. Утім, можна припустити, що зростання захворюваності викликане не так фізіологічними причинами, як покращенням методів діагностики і використанням високоточних апаратних досліджень, таких як ультразвук, магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія.

Як проявляється міома: симптоми й ознаки

Деякі жінки можуть дізнатися про міому матки тільки під час огляду у гінеколога чи за результатами УЗД. Але якщо візити до гінеколога не є регулярними, новоутворення можуть залишатися невиявленими аж до тих пір, поки не впливатимуть на самопочуття жінки. Прояви міоми залежать від місця розташування, стадії розвитку та супутнього фону захворювання:

Симптоми міоми матки можуть включати:

  • Тривалі, сильні й болючі менструації з рясними кровотечами.
  • Вагінальні кровотечі у період між місячними.
  • Відчуття тиску, болю або повноти внизу живота.
  • Збільшення об’ємів живота.
  • Закрепи.
  • Часті позиви до сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура.
  • Біль під час статевого акту.
  • Анемія.
  • Тривале погіршення настрою і загальна слабкість.
  • Викидні, проблеми з зачаттям або безпліддя.

Що викликає появу доброякісних пухлин у матці?

Точних причин розвитку цього захворювання медики досі не знають, хоча вже достовірно відомо, що воно залежить від рівня гормонів і генетики.

Саме від рівня гормонів естрогену та прогестерону залежать процеси наростання ендометрію на внутрішніх стінках матки і його відторгнення впродовж кожного менструального циклу. Як виявили вчені, саме ці гормони також впливають на зростання доброякісних новоутворень у стінках матки. Під час менопаузи, коли вироблення гормонів уповільнюється, міоми зазвичай зменшуються.

Також дослідники виявили генетичні відмінності між мікрофіброїдними клітинами та нормальними клітинами в матці. Тож, якщо у вашої мами чи сестри була виявлена міома, вірогідно, це захворювання може розвинутися й у вас.

Чимало інших факторів можуть свідчити про ризик розвитку доброякісних фіброїдних новоутворень матки, зокрема:

  • Раннє менархе (перша менструація).
  • Дефіцит вітаміну D.
  • Переважна частка червоного м’яса у звичному раціоні та недостатня кількість зелених овочів, фруктів або молочних продуктів.
  • Зловживання алкоголем.

Але зважте, що визначити точний діагноз може тільки лікар, тож не нехтуйте регулярними візитами до гінеколога і стежте за станом свого здоров’я!

Діагностика і лікування

Якщо під час огляду ваш лікар помічає незвичне збільшення розмірів матки, він може призначити додаткове обстеження. Цікаво, що донедавна міому матки могли сплутати із справжньою вагітністю і навпаки. До речі, у світі навіть прийнята система класифікації розмірів новоутворення за тижнями вагітності, хоча у добу ультразвукової діагностики такий підхід видається дещо застарілим. УЗД може з точністю до міліметра виміряти кожен вузол, вирахувати їх кількість і визначити розташування. Такий детальний опис більш інформативний, тож за підозри на міому вам мають призначити УЗД. Тим паче вибір способу лікування, прогноз розвитку захворювання і висновок щодо можливості вагітності залежать передусім від розміру вузлів і їх розташування.

Для уточнення діагнозу призначають і додаткові методи дослідження. Якщо ультразвукове дослідження органів малого тазу визначає розміри та форму пухлини, то для з’ясування її виду потрібні інші методи. Гістероскопія допоможе розпізнати вид міоми, а також взяти біопсію на гістологію (визначає наявність ракових клітин). Значно рідше застосовують комп’ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію, щоб точно виявити розмір і локалізацію будь-якого вузла, коли УЗД не надає достатніх даних. Необхідність і кількість додаткових досліджень у кожному індивідуальному випадку визначає тільки лікар, але часто самого тільки гінекологічного огляду недостатньо, аби точно встановити діагноз міоми.

Діагноз «міома матки» гінекологи ставлять у 12-25% пацієнток. Хоча справжній рівень захворюваності значно вищий.

У випадку безсимптомної міоми лікування може взагалі не знадобитися. Інша справа, якщо жінка із таким діагнозом планує вагітність. У такому випадку лікар-гінеколог має зважити усі «за» і «проти» призначення лікування і вибрати оптимальний метод, оцінюючи, наскільки кожен з них може вплинути на нормальний перебіг вагітності й успішне виношування плода, і вибрати найбільш ефективний і найменш травматичний.

Методи лікування:

  • Консервативний метод (призначення гормональної терапії чи гормональних контрацептивів для регулювання рівню гормонів) застосовується з метою зменшити розміри пухлини і запобігти ускладненням.
  • Хірургічні методи можуть різнитися: видалення самих лише міоматозних вузлів (якщо жінка у подальшому планує вагітність) або всього органу. Потреба у видаленні матки виникає вкрай зрідка — тільки за надмірно великих розмірів міоми і неефективності інших способів лікування або за наявності супутнього передракового захворювання. На даний час органозберігаюче лікування у разі міоми матки стає одним з пріоритетних напрямів.
  • Емболізація маткових артерій — один з мініінвазивних методів, який забезпечує припинення кровопостачання вузлів. Операція виконується за місцевої анестезії і при будь-яких розмірах міоматозних вузлів (окрім міом на ніжці і в разі підозри на злоякісний процес у геніталіях). Ця унікальна операція, при своїй відносній простоті, дозволяє повноцінно вирішити питання міоми матки практично всіх видів і розмірів, через 2-міліметровий розріз.

Часто після видалення вузлів міоми пацієнтці призначають оральні гормональні контрацептиви.

Сьогодні у 95% випадків міоми матки можна вилікувати без втрати матки. І якщо є хоч один шанс зберегти орган, варто ним скористатися. Для кожної жінки важливо зберегти репродуктивну функцію!

Чи можна запобігти міомі?

Точні причини розвитку міоми невідомі. Але деякі фахівці припускають, що до розвитку доброякісних новоутворень можуть призвести різні причини, зокрема гормональні порушення, нерегулярні статеві стосунки і навіть сидячий спосіб життя.

  • Вважається, що міома менш імовірна у жінок, які народжували і годували малюка грудьми тривалий час (хоча і у таких жінок діагностують міому).
  • Лікарі однозначно радять стежити за раціоном харчування жінки, відмовляючись від продуктів з високим вмістом цукру і надаючи перевагу овочам і фруктам, особливо зеленого кольору.
  • Варто також стежити за вагою — зайві 10 кілограмів підвищують ризик розвитку міоми на 20%.
  • Бажані регулярні фізичні вправи, особливо корисні вправи для ніг і м’язів пресу, які запобігають застою крові в органах малого тазу.

Міома матки не є небезпечним захворюванням. Це доброякісна пухлина, що, як правило, не трансформується у злоякісну. Більше того, часто у жінок з настанням менопаузи хвороба закінчується самостійно. Однак усе це не скасовує щоденного візиту до гінеколога. Потрібно уважно стежити за динамікою, аби міома жодним чином не проявлялась і не заважала вашому звичному життю.

ВАЖЛИВО! Якщо щорічно робити УЗД органів малого тазу, вірогідних проблем можна уникнути. Більшість новоутворень розвиваються безсимптомно, а на ранній стадії дуже ефективно піддаються лікуванню.

Бережіть себе і будьте здорові!