Перший місяць життя: 12 можливих питань

Перші дні життя малюка завжди сповнені сюрпризів — навіть ля досвідчених батьків. На жаль, не всі сюрпризи приємні й радісні. Так, різні зміни стану здоров’я і самопочуття новонародженого завжди викликають тривогу. Утім, не всі проблеми насправді проблемні — деякі з них фізіологічно нормальні та пов’язані із адаптацією до навколишнього світу та гормональною перебудовою.

Новонароджене немовля за день підростає так, як чотирирічна дитина не витягнеться і за місяць. За важливістю для розвитку малюка кожен з перших чотирьох тижнів дорівнює року у дошкільному періоді. Більшість змін, які відбуваються з дитиною, нормальні. Але якщо вас щось непокоїть — неодмінно зверніться до педіатра!

Ми опишемо 12 найбільш поширених запитань щодо здоров’я малюка, які можуть постати у перший місяць його життя. Але визначати діагноз і надавати рекомендації вам має тільки дитячий лікар!

Втрата ваги

Вага малюка при виписці з пологового будинку завжди менша ваги при народженні — це фізіологічна втрата маси тіла. У дитини запрацювали нирки й кишечник, тож частково вага втрачається через випорожнення. Частина води з організму випаровується через шкіру та легені під час дихання, а їсть малюк ще надто мало, отримуючи поки тільки молозиво. За 3-5 днів дитина почне відновлювати втрачену вагу.

Важливо, аби втрата маси тіла малюка не перевищувала 6-8% і аби він відновив первинну вагу до 7–10 дня життя, а до кінця місяця додав ще 400-600 г, набираючи по 150-200 г щотижня.

Пожовтіння

На третю добу життя у малюків часто спостерігається жовтяниця новонароджених. Причина цього у заміні фетального (плодового) гемоглобіну, що більш активно поглинає кисень, на звичний — як у дорослих. Щойно почали працювати легені, потреба у фетальному гемоглобіні зникає, а еритроцити, що його містили, почали руйнуватися. При цьому утворюється білірубін, що надає шкірі дитини жовтого забарвлення. Якщо малюк пожовтішав, потрібно переконатися, що рівень білірубіну не перевищує норму, інакше його дія є токсичною для головного мозку.

У нормі легка жовтизна дається взнаки на третю добу і зберігається до 7–10 днів у доношеної дитини та до 10–14 — у недоношеної, у рідких випадках — до місяця. Якщо малюк народився із жовтуватим відтінком шкіри або пожовтішав у першу добу — потрібно негайно починати лікування. У 4-6% доношених та у 10-20% недоношених немовлят розвивається патологічна жовтяниця. Фізіологічна жовтяниця розвивається наприкінці третьої доби життя малюка, а згодом минає повністю і незворотно.

Плями на шкірі

Світло-рожеві плями, утворені розширеними судинами, над верхньою губою, на переніссі, повіках і голові спостерігаються у кожного другого-третього малюка, а плями синюватого чи світло-сірого кольору на попереку, спинці, плечах і ногах зустрічаються у кожного десятого малюка.

Не потрібно жодних заходів. Рожеві бліднішають та поступово зникають, але на потилиці та шиї не остаточно. Сірі плями зникають у перші роки життя.

«Мармуровість» шкіри

Коли ви розгортаєте немовля, його шкіра через перепад температур миттєво вкривається сітчастими бузково-рожевими розводами, нагадуючи мармур. Це нормальна для новонародженого судинна реакція.

«Мармуровість» шкіри зникне на 2–3-му місяці життя, коли малюк стане більш загартованим, а його вегетативна нервова система дозріє, аби краще контролювати тонус підшкірних судин.

Лущення шкіри

Під час внутрішньоутробного розвитку шкіра малюка звикала до вологого середовища, тож нові умови життя для неї сповнені агресивними факторами: сухе повітря, водопровідна вода, мило. Саме це викликає лущення шкіри у перші дні життя дитини.

Якщо у вашого малюка ніжна й чутлива шкіра, ви маєте особливо ретельно вибирати засоби для догляду за нею. Зауважте, аби педіатр виключив вірогідність атопічного дерматиту. Змініть порошок для прання дитячого одягу та білизни, використовуйте мило під час купання дитини не частіше 1 разу на тиждень, придбайте в аптеці спеціальний крем для догляду за шкірою малюка з активним зволожуючим компонентом.

Червоні сіднички

Якщо на шкірі малюка у зоні підгузка з’явилося почервоніння та запалення, можливо, ідеться про пелюшковий дерматит. Причина — тривалий контакт шкіри із сечею та випорожненнями. Змінювати підгузок дитині потрібне не рідше, ніж раз на 4 години і після кожної дефекації — тобто 8-9 разів на добу. Після дефекації дитину потрібно підмити, використовуючи мило, після сечовипускання – просто під проточною водою. Надягати новий памперс можна тільки на чисту й суху шкіру. Якщо ви все так і робили, може, ви невдало вибрали підгузки.

Вибір способу та препарату для лікування — завдання педіатра. Запалення шкіри може бути сухим або мокнучим. Головне правило: сушити мокре (присипки, креми та мазі, які підсушують шкіру) та зволожувати сухе (олії, креми, бальзами).

Невеликі прищики

Жовтуваті, дуже дрібні (розміром з макове зернятко, часом — не більше просяного зернята) прищики з’являються на лобі, щоках, носі і над верхньою губою новонародженого. Це спричинене інтенсивною роботою сальних залоз, яку стимулюють мамині гормони. Окрім жовтих бувають також білі (мілії), подібні на бісер, крихітні прищики. Вони з’являються на ніздрях, переніссі, підборідді і щоках немовляти, іноді — на слизовій оболонці ясен та піднебінні.

Головне — не видавлювати! Так можна не тільки занести інфекцію, але й пошкодити ніжну шкіру, що призведе до появи рубців. Жовті прищики зникнуть за 4–6 тижнів, а білі — упродовж першого року життя.

Висип дрібних пухирців

Якщо ви помітили на шкірі малюка висип із дрібненьких рожевих пухирців із прозорим вмістом, швидше за все, у малюка пітниця. Найчастіше висип виникає у складках шкіри, на спинці, плечиках і животику. Подразнення обумовлене уповільненим випарюванням поту внаслідок незрілості системи потовиділення.

Ігнорувати пітницю не можна. Змащуйте висип спеціальним зволожувальним кремом І виконуйте рекомендації: не перевдягайте дитину, стежте за температурою у приміщенні, не допускайте, щоб малюк пітнів. Бажано після купання чи впродовж дня влаштовувати повітряні ванни — нехай дитина якийсь час залишається просто голою.

Пухирці з жовтою рідиною

Це вже не пітниця! У разі появи на шікірі малюка пухирців із жовтого кольору вмістом, оточених почервонінням, викличте лікаря! Можливо, ідеться про стафілококове ураження — епідемічну пухирчатку новонароджених. Починається захворювання, як правило, на 2-му тижні життя малюка і має важкий перебіг.

Висип нічим не змащуйте, відмовтеся від купання — вода сприятиме поширенню інфекції. Імовірно, мамі з дитиною доведеться провести 1-2 тижні у лікарні. Пухирчатка потребує активної терапії із введенням антибіотиків, адже інфекція може загрожувати життю малюка.

Набухання грудних залоз

Це явище, спричинене дією ще маминих гормонів, має назву статевого кризу і спостерігається як у новонароджених дівчаток, так і у хлопців. У грудних залозах немовляти відчувається ущільнення, ніби маленьке зернятко, яке за 5–10 днів може збільшитися до розміру горошини (іноді більше). Шкіра на набухлих грудних залозах дитини червоніє, а із соска може виділятися крапелька молозива.

Не потрібно витискати молозиво! Набухання з часом мине, коли рівень гормонів нормалізується. Якщо ущільнення у грудних залозах малюка продовжує зростати і стає більшим за горошину — зверніться до педіатра.

З’явилися виділення

Це також результат статевого кризу. Виділення з піхви новонародженої дівчинки можуть бути слизистими, сірувато-білими, іноді навіть кров’янистими. Спостерігаються впродовж 2 днів. Їх причина — надходження естрогенів з організму матері перед народженням крихітки та їх активне виділення з організму у перший тиждень її життя.

Купайте малюка, як і зазвичай, але за появи виділень проконсультуйтеся з лікарем щодо доцільності додаткових підмивань спеціальним розчином.

Набряк калитки

Це буває у новонароджених хлопчиків через вплив маминих жіночих гормонів, які дитина отримувала ще через плаценту та продовжує отримувати із грудним молоком.

Нічого не потрібно робити! Набряк минеться упродовж місяця, коли гормональний фон мами, котра годує грудьми, нормалізується і його вплив на організм дитини ослабне. Якщо цього не станеться — зверніться до дитячого хірурга чи педіатра.